В 1979 году Черновицким институтом усовершенствования учителей был обобщен опыт работы Валентины Петровны Рындюк, который приводится здесь.
Валентина Петровна на протяжении своей работы также является руководителем различных кружков, таких, как кружок юннатов, клуб юных экологов "Арника". Ее ученики выполняют интересные творческие работы.
Чернівецький обласний відділ народної освіти
Обласний інститут удосконалення вчителів
ЗА ЕФЕКТИВНІСТЬ НАВЧАННЯ
Із досвіду роботи вчительки біології
Новоселицької середньої школи №3
Валентини Петрівни Риндюк
1979 р.
Серйозна, вдумлива, скромна і вимоглива до себе, Валентина Петрівна Риндюк належить до тих вчителів, яким властивий свій стиль роботи, своя система, яка забезпечує високу ефективність кожного уроку, навчання і виховання в цілому. В основі її творчого почерку — проблемне навчання, тобто найбільш ефективний шлях забезпечення активної розумової та пізнавальної діяльності учнів.
Викладаючи програмовий матеріал, вчителька добирає такі проблемні питання, розкриття яких сприяє формуванню у учнів науково-матеріалістичного світогляду. Валентина Петрівна вважає, що учні повинні вміти формулювати проблему, і тому поступово підводить їх до цього шляхом постановки Запитань, які сприяють створенню проблемної ситуації. Так, при вивченні теми «Поширення плодів і насіння» вчителька ставить перед п'ятикласниками порівняно просте запитання: плоди та насіння часто виявляються порівняно далеко від тих рослин, на яких вони дозріли. Як вони могли потрапити туди?
Складніший характер носять проблемні питання, які ставить старшокласникам. Так, при вивченні будови клітини, вчителька пропонує зосередити увагу ось на яких запитаннях:
1. Які основні життєві властивості, характерні для живої клітини?
2. Які основні джерела енергії в рослинних і тваринних клітинах?
3. Чим відрізняються процеси обміну речовин в клітинах рослин і тварин?
4. Як пов'язані процеси метаболізму з проявами фізіологічної активності клітини?
Таким чином вона підводить учнів до розуміння взаємозв'язку будови і функцій органоїдів клітини.
Немало уваги біолог приділяє самостійній роботі учнів. Заздалегідь повторюється попередньо вивчений програмовий матеріал, адже при вивчені нового потрібні опорні знання. Самостійна робот учнів проводиться із застосуванням натурального роздаткового матеріалу.
Результати відповідей на кожне завдання учні записують у таблицю.
Наприклад:
| Відділи скелету | Назва кісток чи особлиості будови | Функції |
|---|---|---|
| Череп | Мозкова частина кісток, щелепи | захист головного мозку |
| Хребет | складається з 33-34 щільно сполучених хребців | захист спиного мозку і опора внутрішнім органам |
| Пояс верхніх кінцівок | кістки короткі, складаються з лопаток і ключиць | бере участь у русі |
| Скелет верхніх кінцівок | плече, передпліччя і кисть | бере участь у русі |
| Скелет ниженіх кінцівок | складається із зрослих кісток, сполучених з хребтом | опора заднім кінцівкам |
До кожного з уроків Валентина Петрівна старанно готується, переглядає багато літератури. У її власній бібліотеці — майже всі новинки методичної, природничо-наукової літератури. Вона уважно слідкує за періодичною пресою. Так поступово нагромаджує додатковий матеріал, який використовує під час уроку. Завдяки цьому Риндюк уникає штампів, збуджує інтерес учнів до предмету.
Лише при цій умові учні протягом усього курсу біології переконуються в тому, що в природі немає нічого надприродного, Що розвиток органічного світу проходить згідно певних закономірностей, які можуть бути питані людиною.
Так, вивчаючи ланцетника, учні слухають розповіді Валентини Петрівни про заслуги О. О. Ковалевського, який досконало дослідив його.
Перед учнями вчителька ставить запитання: Чому Ф. Енгельс назвав ланцетника «хребетною твариною без хребців»? Які риси схожості безхребетних тварин з ланцетником? Чому не можна віднести ланцетника до безхребетних тварин чи хребетних?
Учні самостійно приходять до висновку, що ланцетник — це перехідна ланка від безхребетних до хребетних, що між цими класами тварин існує взаємозв'язок. Додатково зачитується реферат: О.О.Ковалевський — зоолог-еволюціоніст, засновник порівняльної ембріології». Учні часто слухають розповіді, бесіди старших товаришів, що спростовують окремі релігійні твердження.
Широко використовує Валентина Петрівна на уроках художню літературу. Окрім цього іона знайомить учнів з найновішими досягненнями науки, сільського господарства, розповідає про відкриття радянських вчених. Опрацьовують учні статтю чи розділ підручника, слухають розповідь учителя — їм дається завдання: стисло викласти основну думку, записати основні терміни, скласти пізнавальні завдання. Це допомагає учням швидко засвоїти потрібну інформацію, зосереджує їх увагу на головному.