Міністерство освіти і науки України
Новоселицька ЗОШ №3 І-ІП ступенів
Заповідні об'єкти Новоселицького району
Максимчук Вікторія
Кушнірюк Ганна
учні 9 класу
Керівник: заслужений
вчитель України
Риндюк Валентина Петрівна
м.Новоселиця, 2002 рік
Заповідні об'єкти Новоселицького району.
Обласний семінар в Новоселиці. "Заповідні місця Новоселицького району"
Екологія - це чудова наука, яка займає зараз перше місце серед усіх наук, бо від неї залежить вирішення глобальних проблем світу - це харчування людей, використовування природних ресурсів, охорона природи, зменшення спадкових захворювань і взагалі існування людей на нашій планеті.
Ось чому кожна людина повинна мислити екологічно чи архітектор, який починає будувати споруду, чи хлібороб, турист, школяр, чи маленька дитина, яка спостерігає як розквітає квіточка чи як бджілка запилює рослину. Ось чому треба вивчати екологію - чудове взаємовідношення організмів між собою та навколишнім середовищем.
Ми повинні жити по такій заповіді: "Наш дім, наша Земля - земля наших батьків, її треба зберегти, охороняти, очищувати - в цьому і заключається екологічне мислення, культура і охорона навколишнього середовища.
Члени екологічного клубу "Ромашка", Новоселицької ЗОНІ №3 вирішили побувати і вивчити заповідні об'єкти Новоселиць кого району.
Карта Новоселицького району Чернівецької області
Давайте поглянемо, яке місце займає район на карті Чернівецької області.
Наш район розташований у південно - східній частині Чернівецької області, на лівобережжі річки Пруту в лісостеп ній зоні. На півночі він межує з Хотинським районом, на сході - з Кельменецьким і Республікою Молдова, на заході з Заставнівським районом та містом Чернівці, на півдні річка Прут відокремлює район від Герцаївського району Чернівецької області та Румунії.
Площа району 738 кв.км, а це складає 9% території Чернівецької області.
За величиною він посідає 4 місце після Сторожинецького, Вижницького та Путильського району.
Зараз до 70% поверхні землі розорена, а ліси збереглися лише на площі 3% району, заповідна територія району становить 1,3%.
Готуючи до обласного семінару та конференції ми побували на всіх заповідних об'єктах нашого району, а їх у нас 14, ми оформили 17 творчих робіт по кожному заповідному об'єкту, крім цього вивчили рослинний і тваринний світ, грунти та положення Новоселицького району на карті Чернівецької області.
Печера "Попелюшка" відкрита 12 березня 1977 році на південній околиці с. Подвірне понад 200 км, але топогравічно відзнято 90 км підземних лабіринтів. Це сталактитова, триповерхова печера, за своєю довжиною займає восьме місце у світі та одне з перших місць в Україні, третє у світі серед гіпсових печер. Глибина 60 метрів, тут є зали до 170 метрів довжиною 10-12 метрів заввишки, багато підземних озер і 15-20 метрових колодязів. А гіпс по своєму складу займає перше місце в світі. В печері ми бачили сталактити та сталагміти, які складаються з оксидів заліза та марганцю, (показати сталактити монокристали, гіпсові породи).До заснування Кривсь кого гіпсового кар'єра "Попелюшка" була заповнена водою тому, що вона знаходиться нижче рівня води в сусідній річці Пацак. В результаті постійного відкачування води утворилася велика гідрогеологічна воронка, частина якої сьогодні є печера "Попелюшка".
Мінеральні води за своїм складом сульфато-кальцієві, повітря в печері надзвичайно чисте з підвищеною іонізацією, і-11, вологість 100%.
Тут можна побудувати здравицю, де можна щоденно використовувати 20 тисяч куб.м. мінеральної води, якою можна лікувати серцево-судинні, алергічні та бронхіальні захворювання.
А одна з цікавіших знахідок - це ми знайшли в кар'єрі зуб мамонта. Нещодавно ми прочитали в районній газеті "Слово правди" за 28.квітня 2001 року статтю чернівецького спелеолога Андрія Котлярчука "Таємниці Попелюшки", він довгий час вивчав її і багато разів побував в ній в її залах "Морське око", "Стадіон", "Динозавр", "Червоні зали", "Увертюра", "Крокодил", "Наутілус".
Одна з найбільших загадкових таємниць цієї печери - наявність мінералу бьорнесіту, який зустрічається цілими пластами в глині. Бьорнесіт - це сполучення чорного марганцю, це перехідна форма від аморфного до кристалічного тіла. Цей мінерал майже не досліджений досі не можуть визначити його склад, до цього часу він траплявся на дні глибоких океанських западин.
Другою печерою державного значення є печера "Буковинка", вона знаходиться біля села Стальнівці нашого району. Це карстова печера відкрита в 1975р чернівецькими спелеологами на території минулого гіпсового кар'єра.
Це також триповерхова печера, розвідано лише 3700 м ходів і галерей. Печера цікава як геолого-геоморфологічна пам'ятка, тут дуже багато вторинних кристалів, різноманітних печерних відкладень.
Чорнівський дендропарк був закладений у 1840 році на площі 8,5 га. Там росло 45 видів дерев та кущів-клени, дуби, тополя, липа, ялина, каштан, кінський, туя. Серед рідкісних екзотиків - гінкго кипариси віком понад 100 років.
Одним з найцікавіших дерев є гінкго дволопасне, у нього дволопасні листки, це саме давнє на нашій планеті голонасінне дерево, воно проростало на нашій планеті ще 250-300 млн років тому в кінці палеозойськой ери і виростало до 30-40 метрів, це дводомне дерево. Зараз ці дерева ростуть тільки на невеликих територіях Східного Китаю.
Насіння вживають для їжі, це лікарська рослина, часто вживається в китайський медицині, воно стійке до пожеж, задимленого повітря, грибкових та вірусних захворювань.
Листки мають дихотомічне розгалуження, запліднення відбувається в опавших листках з дерева в сім'язачатках, між запиленням та заплідненням проходить декілька місяців.
Гінкго в перекладі з китайського означає "срібний абрикос".
Гінкго росте в декількох місцях в м. Чернівці, по Чернівецькому телебаченні вже було декілька передач про цю чудову рослину.
Рідківський дендропарк, 05.03.2002, 9 кл.
Рідківський дендропарк заснований в 1890 році Штефановичем, його площа 5 га, тут ростуть хвойні і листяні дерева всього росло 40 видів, але після ураганів деякі з них були знищені: це оцтове дерево з красивими листками, каштан їстівний, який мав в своєму складі 60% жирності. Тут ростуть ялина блакитна, тополі пірамідальні, береза бородовчаста, спірея іволистна, бересклет, брусника європейська, обліпиха, барбарис, бузок білий, горобина, чорноплідна, айва японська, яливець, звичайний, туя східна.
Вивчаючи ці рослини ми дізналися, що каштан кінський та каштан їстівний виводять з організму радіоактивні речовини.
Орнітологічний природний заказник "Драницький". Його організовано у 1984 році згідно Постанови Ради Міністрів УРСР для збереження унікальних поселень птахів. Із 86 га загальної площі заказника 74,3 га (86 % території) займає мальовниче озеро, а інші 11,7 га інтенсивно заросли осикою, очеретом, іншою болотною рослинністю і різнотрав'ям, серед яких виділяються дрібні озера і острівці. Заказник є рідкісним за поєднанням місць гніздування рудої, сірої, білої великої і малої чапель, а також ряду водоплавних і болотних птиць Тут зустрічаються і гніздяться очеретянка, вусата синиця, вівсянка, лунь болотний, лебідь-шипун, лиска, крижень, крякавка, крячок чорний, сова вухата, боривітер звичайний, щиглик, іволга, бугай, ремез, дятел строкатий великий, мартин звичайний, рибалочка голубий, деркач, бекас (кулик). Водяться тут кабан, водяний щур, горностай, який витісняє і поїдає ласку.
Державні заказники місцевого значення
Державний ландшафтний заказник "Прутська заплава"
Його утворено у 1993 році на землях колективних господарств сіл Тарасівці, Ванчиківці, Костичани, Драниця, Мамалиґа. Цей заказник зеленим оазисом простягається вздовж заплави р. Пруту. Ширина в залежності від напрямку меандрів коливається від десятка метрів до 1-2 км, а загальна площа наближається до 1000 га. Даний заказник – поки що одне із небагатьох місць, яке умовно можна віднести до малозмінених природних комплексів, адже заплава - наймолодша природна система, де кожного року повеневі води оновлюють її обличчя, насичують вологою і мінеральними речовинами. Тим більше, що вона знаходиться за контрольною смугою державного кордону. Тут затишні галявини з соковитим травостаном перемежовуються з густими лісовими зарослями та чагарниковими видами, з яких можна почути співи птахів і побачити граціозний біг косуль чи оленів. Заходять сюди і лосі - раніше незнані для Буковини красені. Основними лісоутворюючими породами є верба біла та ламка, тополя біла і чорна, дубові насадження. Дуже різноманітний чагарниковий ярус, де зростають верби - пурпурова козяча і прутовидна, калина, глід, ліщина звичайна, бузина чорна, терен колючий, ожина синя. Досить багата тут трав'яниста рослинність, серед якої цінними с рідкісні нині шафран Гейфеля і конвалія звичайна, а також лікарські - живокіст, хміль звичайний, дивина валеріана. цикорій дикий звіробій звичайний та інші.
Джерело Драниця. Гідрологічна пам'ятка природи - джерело "Драниця" знаходиться на території колгоспу "Драницький", займаючи площу в 0,5 га. Склад води сульфатно-кальцієвий, мінералізація - 2,7 г/л, дебіт 200000 л/добу. Вода без кольору з запахом сірководню, зимою не промерзає Джерело не експлуатується, вода для пиття не придатна. Величина дебіту залежить від кількості опадів. Може використовуватись у фізіотерапевтичній практиці. Охороняється з 1979 р.
Гідрологічна пам'ятка природи - джерело "Магала" Розташоване на місці, де раніше було невелике озерце. Складається з двох колодязів глибиною 5 м, і займає площу в 0,3 га. Вода гідрокарбонатно-натрієва, мінералізація - 1,4 г/л, дебіт 200000 л/добу. Взимку колодязі не промерзають. Охороняється з 1979 р.
Гідрологічна пам’ятка природи - "Магалянська мінеральна -2".
У криниці глибиною 5 м на західній окраїни с. Магала знаходиться мінеральна вода гідрокарбонатно-натрієва, лужна, мінералізація - 1,2 г/л, дебіт води не визначений. За вмістом солей подібна до мінеральних вод "Буковинська" і "Боржомі". Може використовуватись для лікування шлунково-кишечного тракту.
Гідрологічна пам'ятка природи - "Черленівська мінеральна-1 "
Це свердловина № 118, пробурена геологорозвідувальною партією Львівської експедиції. За вмістом іонного складу вода сульфатно-кальцієва. Загальна мінералізація - 2,2 г/л. дебіт не визначений. В даний час горловина запаяна, доступу до води немає. Може використовуватись у фізіотерапевтичній практиці.
Гідрологічна пам'ятка природи - "Черленівська мінеральна-2 "
Свердловина № 22, що знаходиться на території тваринницької ферми. За складом вода сульфатно-кальцієва-натрієва. Мінералізація - 2,2 г/л, дебіт 286 л/добу. Може використовуватись у фізіотерапевтичній практиці.
Гідрологічна пам'ятка природи - "Щербинецька мінеральна-112 "
Знаходиться на території водолікарні. За своїм складом вода сульфатно-кальцієво-натрієва. її мінералізація - 3,0 г/л, дебіт – 120000 л/добу. Використовується для лікування захворювань поліартриту, радикуліту, серцево-судинних і ниркових захворювань.
Гідрологічна пам'ятка природи - "Боянська мінеральна" свердловина № 2, пробурена в 1977 р. на території колишнього піонерського табору. За складом вода сульфатно-натрієва. її мінералізація - 5,9 г/л, дебіт 192000 л/добу.
Гідрологічна пам'ятка природи - "Новоселицька мінеральна". Знаходиться не території міжрайбази облспоживспілки. Вона за складом сульфатно-кальцієва, мінералізація - 2,3 г/л, дебіт 300000 л/добу.
Державні парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Які висновки ми можемо вивчивши та побувавши на більшості охоронних об'єктах нашого району?
1) В нашому районі є різноманітній заповідні пам'ятники природи, ось чому є на чим працювати і дорослим і нам школярам-екологам.
2) Вже прийшов час, щоб на кожному підприємстві був екологічий паспорт, очисні споруди, фільтри.
3) Треба, щоб всі підприємства виконували природоохоронні законодавства.
4) Особливо забруднюють атмосферу, водойми, грунт автотранспорт нафтопродуктами, часто сміття звалюють біля р. Прут, а відходи в водойми.
5) На території заказників "Прутська заплава" та Драницького заказника створити природоохоронний режим, а мисливство заборонити повністю.
6) Треба більше приділити уваги Рідківському та Чорнівському дендропаркам.
7) 3аслуговує уваги проблеми раціонального користування печер та гідрологічних джерел, а їх так багато на території нашого району, але використовувають їх ще недостатньо.
8) Дуже багато для виробництва використовують піску, гравію з пойми р. Прут, а це приводить до зниження рівня ґрунтових вод, до загибелі прибережних лісів, розливу берегів, погіршення водного режиму.
9) Треба розширювати в нашому районі заповідні території – в Україні вони складають 3,7%, в Чернівецькій області 6%, а в Новоселицькому районі - 1,3%.
Які наші плани на майбутнє?
Ми хочемо побувати в печері "Буковина", ще побувати в запасниках, дендропарках, а в печері "Попелюшка" обов'язково знайти мінерал-бьорнесіт, зустрітися з спелеологами.