Слобідське весілля

І ось настає урочиста година для батьків та їх дитини (хлопця чи дівчини). Всі заходять до хати великої. Стіл накритий великими весільними чотирма калачами. На столі стоїть жевна на тарілці (жевна – це випічений у малій тасівці калач у четвер перед весіллям. Мати молодого, чи молодої бере тісто та розтачує невелику паляничку. Ставить її у тасівку. Зверху уже при допомозі кухарки оздоблюють цю паляничку кругом стрічкою також із тіста з порізаними краями. А посередині ставлять двох голубів, вироблених також із тіста. Коли жевна спічеться на неї уважно дивляться, вона показує які відношення між молодою і молодим. Якщо голуби схилили голівки один до одного, то будуть любитися обоє. Випічену жевну прикрашають клаптиками фольги, яку ліплять за допомогою яєчного білка.

На столі стоїть ще мисочка із свяченим житом та цукром, холодна закуска, хліб. Мати та батько одягають на плечі верхній одяг (кучма батько повинен бути обов’язково з покритою головою, а мати у хустці. Беруть у руки пару малих калачів з сіллю. Молоду (молодого) старших ватажил (дружба) бере за руку і разом з дружками (світивками) водить один круг стола. Музиканти в цей час грають спеціальну музику, а жінки співають пісню:

Ой жала, жала

Барвіночок жала

Благословіть отець і мати

Свого дитяти

В щасливу дорогу

До Божого дому

В щасливу годину

По першу дружину.

Співають пісню у Слободі, а в Ревківцях читають прощу.

Стали двоє дітей перед отцями

Як в церкві Євангелія перед образами.

Сіли на срібний стілець, під золотий вінець.

Просим прощу у Господа Бога,

Отця, мати, братів, сестер, сусідів близьких і далеких

“Благословіть до Божого дому”.

Молодий (молода) обертаються до батьків, що стоять (обов’язково ногами на дивані) цілують хліб, руки матері і батькові. (Жінки говорять “Простіть і благословіть”). І так обходять три рази кругом столу, співають цю пісню, чи кажуть прощу.

Після цього в Ревківцях ще чешуть молодого (молоду). Саджають на стілець з подушкою біля столу і кожен, хто в хаті бере гребінець і чеше молодого (молоду), цілує його (її) бажає щасливого подружнього життя, ставить на хустинку гроші.

Після того як обійшли молоді три рази кругом столу, їм ставлять: молоді вінок з виляном на голову та весільну квітку, молодому прикріплюють до костюма квітку весільну. Батьки беруть вилян з вінком та весільні квітки не голими руками, а за допомогою хустинок. Молоду одягли в вінок, а молодому почепили квітку і вони дякують усім. Найперше дякують батькам, а потім всім жінкам, що співали, казали прошу.

Після цього старший ватажил тримаючи палицю із зав’язаною на ній хустиною у правій руці, лівою виводить під музику із хати разом із дружками (світивками). Мати молодого кидає за ними свячене жито із цукром. Молодий (молода) вийшовши за подвір’я не повинні ні в якому разі озиратися назад ідучи вінчатися, а потім зареєстровувати (розписуватися) свій шлюб у сільській раді, або у будинку культурі. За молодим та його світилками, ватажилами ідуть свашки - молоді одружені жінки із родини несучи в руках підноси (таси) із печивом (медівниками). Ватажили мають на плечах тайстри із колачами, горілкою та водою. Всі наїдки та напої для того, щоб пригощати присутніх після вінчання у церкві, та після реєстрації шлюбу у Будинку культури.

Якщо молоді живуть у різних кінцях села, то по дорозі до церкви вони зустрічаються у певному місці. Всі гості стоять на місці, а молоді ідуть назустріч один одному. При зустрічі стараються наступити один одному на ногу. Хто перший це зробить, той за повір’ям буде тримати верх у їхньому сімейному житті. Вінчальні батьки приєднуються до молодих, або чекають їх біля церкви. У вінчальних батьків (свідків) матки і батька в руках по одній великій свічці прикрашеній квітами, стрічками. При зустрічі молодих із батьками вони вітаються за руку та цілуються. Батьки бажають молодим щасливої дороги. Батько стає вряд коло молодої, а матка коло молодого. Світивки (дружки) кріплять батькові на правий бік на піджак батьківський великий букет, а матці з правого боку на плаття.

Колись ідучи до церкви матка та матері молодих одягалися у національний, вишиті сорочки, стовпи, горбочки чи гопанки та в кожушинки. Але тепер цей одяг рідко хто одягає.

Після вінчання у церкві всі виходять на вулицю, і там декілька свашок пригощають присутніх принесеними солодощами. Молодому та молоді перечипляють весільні букети з лівої сторони на праву сторону.

Матка частує всіх жінок вином чи лікером, а матчина вінчальна матка подає кожному грінку хліба із медом за здоров’я молодих. Кожен пригощає бажаючи молодим та батькам щасливого весілля та подружнього життя в мирі та злагоді. А батько пригощає із своїм батьком чоловіків горілкою та калачем. Ватажили пригощають хлопців.

Після вінчання всі прямують до Будинку культури на урочисту реєстрацію шлюбу. На порозі, молодих та гостей, зустрічає помічник секретаря с/ради по проведенні цього обряду із тарілочкою застеленою вишитою серветкою (зображено дві обручки та вишиті квіти) та та поставленими на неї ножицями. Двері перегороджені червоною стрічкою. Коли молоді підійшли до дверей, помічниця вітає їх, та говорить, щоб вони взяли ножиці і відрізали дорогу на своє подружнє життя. Молоді по черзі зліва і справа відрізають стрічку. Стрічку треба відрізати якнайдовшу, щоб життя в шлюбі було їх довгим та щасливим.

1   2   3