ПІСЕННА ТА ВІРШОВА СПАДЩИНА НАРОДНОЇ

ПОЕТЕСИ,

СЛОБІДСЬКОЇ ГОРЛИЦІ

Старший брат Іван закінчив Чернівецьку гімназію. Спочатку працював директором в нашому селі, потім в Чагрі, за Прутом до 1914р. Вчителював в румунських селах, бо в українських школах не дозволяли працювати. В ті часи українську мову викладати забороняли. Навіть на квартиру не приймали бо був українцем. Приходилось ночувати біля церкви, у дзвіниці.

Крім своєї основної роботи, Іван багато збирав місцевого матеріалу, складав цікаві оповідання про людей села. Написав книгу про тодішні події під назвою "Червоний рай". На жаль всі книги і матеріали були знищені і не збереглися до наших часів. Потім працював директором школи у місті Новоселиця це до 1940р.

Брати Андрій і Юрій були ще студентами гімназії, коли почалася перша світова війна 1914р. Вони добровільно пішли в армію січових стрільців (УПА).

Мати Агрипини дуже переживала за своїх синів, сумувала за ними. І вирішили відправитись на пошуки своїх дітей залишивши вдома сім'ю пішла у Чернівці. Повернувшись тільки аж через рік, тому що під Мага лою була лінія фронту.

В бік Чернівців була армія Австрії (австрійські війська), а в бік нашого села (с.Слобода) війська Російської імперії.

Мати довго не поверталась додому, тому Агрипина довго сумувала за нею, плакала весь той рік, бо залишилася молодою дівчиною з батьком і сестрами. Село в той час було захоплено солдатами. Сумуючи за своєю мамою, Агрипина склала такі пісні.

Зійшов місяць із-за гори.

Зійшов місяць із-за гори

Темненької ночі,

Ой заплакала дівчина

Тай і свої очі.

Того вона заплакала,

Що мамки немає,

Бо її мати на чужині

Десь там проживає.

Ой на щось ня моя мати,

На щось ня лишила,

<<<< Попередня сторінка   Наступна сторінка >>>>