ПІСЕННА ТА ВІРШОВА СПАДЩИНА НАРОДНОЇ
ПОЕТЕСИ,
СЛОБІДСЬКОЇ ГОРЛИЦІ
ПОЕТЕСИ,
СЛОБІДСЬКОЇ ГОРЛИЦІ
А доля далеко закинула братів - українців, січових стрільців. Андрій загинув у полоні в Польщі в 1933р. А Юрій був хорунжий, УПА. Помер він 1923р. у Празі, похований на Ольшевському кладовищі (надруковано в газеті "Молодий Буковинець" №3, 1991р. "На півдорозі до прозріння"). Один з її віршів:
Спіть герої! Оборонці держави святої, Доки воля не засяє, Доки прапор не замає Над українськими землями ... Ваша слава жити буде Поміж козаками, Поміж українськими лицарями, Поміж хоробрими стрільцями, Поміж України синами, Синами і дочками, Й поміж діточками Во віки вічні. Агрипина була доброю людиною, дуже енергійна, жвава, весела і дуже працьовита. Сама була маленького росту. Завжди доводила почату справу до кінця, говорила: "Не залишай на завтра те, що можна зробити сьогодні".
Любила співати; їсти варить - співає, в городі порається теж співає. Ніколи не чули від них поганого слова, не любили людей осудити.
Завжди вміли жартувати:
- Види Бог з неба, що кому треба.
- Куди вітер виє туда валюся.
- Хто за мене бреше, з того сміюся.
Прийшов кум до куми,
Позичити бочки
Бо не має він у чім,
Квасить огірочки
Приспів
Гоп кума, не журись
Сюда, туда повернись.
О так, о так скоком боком,
Перед моїм бистрим оком.
Кума крутить, кума верть,
Бочки не давати,
Кум сюда, кум туда, За бочку лапати.
Приспів
Ой, кумцю моя
Не дай, ми пропасти
В смутку, ні в радості.
Літа мої молодії,
Приходіть хоч в гості.
Воли мої круторогі,
Чом ви не орете.
Літа мої молодії,
Як ви скоро йдете.
Головна