Вербна неділя

Неділя, що перед Великоднем, називається Вербною або Шутковою.

Назва походить від вербової гілки (лози або шутки). Надвечір перед цим днем господарі самі, чи їхні діти приносили додому гілки верби, перев'язували червоними нитками, таким чином готували вербу до освячення.

Вранці на Богослужіння сходяться старі й малі, бо "гріх не піти до церкви, як святять вербу". Коли закінчується відправа, священник окроплює гілля свяченою водою. Коли погода, то свячення відбувається на дворі, а в негоду-в церкві. Складають шутку всі разом на стіл і кругом стола. Священник читає молитву і освячує воду, а потім свяченою водою - шутку. По закінченні, ко¬жен забирав свою шутку додому. В церкві є також зрізані гілки верби і ті люди, що не мали своєї шутки, брали церковні освячені гілки і несли додому. Всіх, хто зустрічався по дорозі, а також домашніх, торкалися свяченою шут-кою і промовляли: "Шутка б'є, я не б'ю, за тиждень - Великдень". Потім свячену вербу кладуть за образи тому, що вірять в цілющі її сили. Коли влітку насувають зловіщі хмари грозові, намагаються розігнати їх свяченою лозою.

Під час граду викидають її на двір, щоб зупинити лихо. Як вперше на весні виганяють худобу на пасовисько, то обов'язково свяченою вербою. Верба має велике значення в народній медицині. Коли хворіють люди або тварини, то варять свячену вербу разом з цілющими травами і напувають тим варивом хвору людину чи тварину-у повній надії, що допоможе. Також варивом свяченої верби мочать голову і цим лікуються від пропасниці і ревматизму .Товчене листя з верби кладуть на рани, а горілку, настояну на її листі, п'ють проти шлункових захворювань. Людям подобалася життєдайна сила цього дерева, адже варто лише вткнути в землю вербовий прутик, і він проростає. Свячену гілку садять біля криниці, щоб вода була чиста і придатна для пиття. В давнину кидали свячену вербу в полум'я пожежі, бо вірили, що це зменшить руйнівну силу стихії. Коли свячена гілка засохла, її зберігають аж до наступної Шуткової неділі, бо топтати свячене дерево гріх. Деякі господині минулорічною свяченою лозою розпалюють піч для випікання паски.