Попрощався стрілець

Попрощався стрілець із своєю ріднею,

Він поїхав в далеку дорогу...

За свій рідний край,

За стрілецький звичай.

Здобувати святу перемогу

А вітер колише шовковою травою

Молодий дуб додолу схилився,

Листя шелестить,

Вбитий стрільчик лежить,

Там і коник його зажурився.

Ой коню, мій коню, не стій на ді мною

Я тим часом полежу самотній

Біжи, коню мій, скажи ненці старій,

Що я лежу у степу забитий

Хай батько, і мати, і сестри, і браття,

Нехай вони за мною не плачуть

Я в степу лежу за ідею святу,

Чорний крук наді мною захряче.

Ряди за рядами, стрільці йдуть полками,

До походу армати їм грають.

За їхню честь лиш березовий хрест,

Дрібні слези рідня проливає.

<<<< Повернутися до переліку