CТРАСНИЙ ТИЖДЕНЬ

Тиждень перед Великоднем називають Страсним. А дехто називає його ще Світлим, чистим… Страсним називають тому, що в ті дні Христос терпів важкі муки і помер на Христі задля нашого спасіння. Світлим, чистим –тому, що це останній тиждень Великого посту. В побуті - це тиждень копіткої підготовки до Великодня. Господині білять хати, приводять все до порядку, дістають усе необхідне до Великоднього столу. Господарі, забезпечивши їх петльованою мукою на паску та іншими продуктами, займаються упорядкуванням подвір’я або виїзджають у поле.

Вважається, що цей час, найпригожіший для посіву ярових культур. А взагалі – це час наведення порядків, щоб свята Великодні не захопили неладу. У Страсний тиждень потрібно висповідатися і запричаститися.

Найважливіший день тижня – ЧИСТИЙ або СТРАСНИЙ ЧЕТВЕР– день смерті Спасителя. До цього дня обов’язково прибирають оселі, білять хати, дерева у садках. У четвер господині печуть паски, бабки, солодощі. Прикрашають паску зверху тістом у вигляді хреста, а перед засуванням у піч першу паску перехрещують рукою для того, щоб Бог благословив і щоб вийшла гарна паска. У кожної господині є свої секрети приготування паски. Щоб паска вдалася тісто викладають на половину висоти тасівки. А для малих діточок мати чи бабуся випікали маленькі пасочки, кладучи тісто у бляшане горнятко. У Чистий четвер стригли дітей – “Щоб волосся не лізло та щоб голова не боліла”. А ввечері усі купалися.

У ВЕЛИКОДНЮ П’ЯТНИЦЮ ішли люди до церкви під Плащаницю. Плащаниця – образ на полотні покладеного у гріб Ісуса Христа, що виставляється у церкві у Великодні п’ятницю та суботу. Плащаницю виносять на двір. Із процесією і церковним хором всі, хто прийшов в цей день до церкви, три рази обходять Божий Храм. Віруючі люди в цей день нічого не їдять. А ті, хто обідає, дотримуються строгого посту. Навіть риби в цей день не їли. Здебільшого обходилися капустою, картоплею, огірками. Ні шити, ні прясти в цей день не можна. Великий гріх рубати дрова. Навіть голосно розмовляти в цей день заборонялось. В п’ятницю фарбували яйця (крашанки, галунки ), писали писанки основні символи свята. Перед цим господиня наварювала багато яєць, а відтак на те яйце, що мало бути писанкою, за допомогою керстки (писальця) наносила розігрітий віск, де мав залишатися білий колір. Тоді яйце опускали у жовту фарбу, зроблену із цибулиного лушпиння. Потім керсткою знов наносили розіг рітий віск, де має лишатися жовте. Відтак опускали яйце у міцніший відвар із цибулиного лушпиння, аби дістати колір червоний. Висохле знову брали у руки,аби місця, що мають лишатися червоними, також покрити воском і т. д.