9 листопада в День української писемності та мови, в будинку культури села Слобода відбулося свято поезії. Назва свята дещо незвична — "Чужина... Чужина... Відпусти нас скоріше додому!" Головною героїнею свята була Тетяна Запотічна — вчителька музики Слобідської школи, яка багатьом мешканцям району і області запам'яталася як керівник гурту хлопчиківсопілкарів, лауреатів районних та обласних аматорських конкурсів. Так, тоді її знали усі в рідному селі, впізнавали в районі, а нині? Нині вона, як тисячі інших вчителів, медиків, журналістів, опинилася за кордоном в далекій Італії, де вона — "ніхто і звуть її ніяк". Як боляче це все сприймати? Яка туга на серці, коли плаче душа. Тому і пишуть вірші наші жінки і лягають поетичні рядки на нотні стани, народжуються пісні багато з яких написала Тетяна Запотічна. Наші односельчанки вчителька Вікторія Лазенко та Марія Матейчук теж написали вірші про трагедію зруйнованих родин, занедбаних дітей, позбавлення материнського щастя і бабусиної радості бачити, як зростають внучата... Тетяна Запатічна також автор поезій, але, як зізналась поетеса, її стихія музика. Вірші із збірки "З надією на світ любові, правди і добра...", яку було представлено під час свята, лягають на музику "на одному подиху".

Світлана Кавлак