Сценарій у папці

Я благаю розвій ці думки,

Бо із ними я жити не можу

І навколо суцільні плітки

Моє серце і душу тривожать.

Розкажи: «Ти кохаєш, чи ні? »

Бо я в здогадках розум втрачаю.

На яву і здається у сні

Вірну відповідь знову шукаю.

Ти рідніший за всіх на землі

Я всім серцем і щиро кохаю.

Та скажи, чом здається мені,

Що поволі тебе відпускаю.

Бачу погляд коханих очей,

А у ньому знаходжу байдужість.

Я проплакала безліч ночей,

Розказати тобі? Ні! Це дурість.

Я мовчатиму скільки є сил

Ну, а ти найрідніший і милий

Пам’ятай, що у думці своїй

Я тебе вже давно відпустила.

Відчуваю, що ти вже не мій.

Був ти близько, а зараз далеко.

Ти холодний і навіть чужий.

І з тобою вже бути нелегко.

Я зіграю красивий фінал,

покладу цей сценарій у папку.

Ти ніколи мене не кохав

І на цьому я ставлю крапку.