Остання сторінка

Достатньо сказано вже слів,

Достатньо сліз пролито.

Я прожену тебе зі снів

До серця шлях закрито.

Сховаю десь на саме дно

Печаль свою незрячу

Щоб більш ніколи ти не знав

Чи я сміюсь, чи плачу.

Щасливу маску одягну

Щоб смуток заховати,

Тебе із пам’яті зітру

Щоб більше не страждати.

Та знаю я – це все слова.

І марні всі старання,

Бо пекло й рай приносять нам

Лише одне – кохання!

Це книжки нашої фінал,

Остання та сторінка,

Де є написаний «кінець!»,

А далі обкладинка.