Зимній вечір

На кожному обличчі усмішка засіяла,

В прекрасний вечір зимній

Мов казка оживала.

На склі холодних вікон

Мороз малює квіти,

А сніг вкриває землю

І мокрі чорні віти.

Годинник б’є дванадцять…

Разом з його ударом

З’являється майбутнє,

Минуле вже позаду.

На мить спинивши подих

Ти загадай бажання,

Щоб були в Новім році

І дружба, і кохання.

Поглянь крізь білі шиби

Надворі сніг кружляє.

За сніжинкою сніжинка

Землю устеляє.

Десь далеко, там на небі

Ангели літають

З Новим роком, з щастям новим

Всіх вони вітають.

І розсипавши по небу

Зорі мов перлини,

Серце ніжно зігрівають

Кожної людини.