Осінній мотив

Пожовкле зів’яле листя та безкінечна мелодія дощу – це саме те, що приносить нам золота красуня-осінь.

Поволі відступає тепло, а замість нього легенький подих холодного вітру гуляє потомленою землею. На прозорому склі бринять ніби сльози маленькі краплини, вони прийшли у цей світ аби зіграти нам свою осінню мелодію. По той бік скла всі кудись поспішають: люди, машини і навіть бродячі тварини, які губляться в шаленому натовпі. І не тільки природа змінила свій одяг із зеленого на золотисто-багряний, а й люди стали сірими, темно-коричневими і навіть чорними. Яскраве забарвлення, що тішить очі мають тільки парасольки, які так само метушаться у сірому потоці.

Та навіть попри всю цю буденність і осінню депресію, усе навколо прекрасне. Дощ вщухає і останні лагідні промінці осіннього сонечка втішають заклопотаних городян. Жовтогаряче листя падає додолу і встеляє щойно виметений асфальт, а пишні густі віти дерев стають дедалі самотнішими.

Що таке осінь? Звичайно у кожного виникають різні асоціації, а тому кожен бачить її по-своєму. Для когось – це кохання, а для іншого смуток, для когось – це надія, а для іншого – розчарування. Завжди існувала і існуватиме боротьба протиріч, але які б картини не малювала нам наша уява, всеодно, осінь – це класно!

<<<< Повернутися до переліку