|
Збір матеріалу – Алла Чев’юк
Текстовий матеріал – Людмила Бумбак.
Найкраще в світі місце – рідний край,
Земля багата буковинська, плідна.
Цвіте село моє – Зелений Гай, –
Маленька Батьківщина моя рідна.
Лілія Аронець, – вчитель Зеленогайської загальноосвітньої школи.
Село Зелений Гай розташоване на лівому березі річки Прут в 5 км. від районного центру. поруч з селом проходить залізнична колія Чернівці-Київ, автомагістраль Чернівці-Кишинів.
У населеному пункті проживає біля 1800 людей різного віку. Вперше територія села була заселена ще у кам’яну добу, але в письмових документах згадується з 1754 року.
В ІХ-ХІ ст. село входило до складу Київської Русі. Після розпаду Київської держави територія села, як і вся Північна Буковина, ввійшло до складу Галицького, а пізніше – Галицько-Волинського князівства. Згодом землі грабувалися татарськими ханами і турецькими яничарами, хазяйнували на ній австрійські барони і румунські бояри.
Після російсько-турецької війни 1768-1774 рр. село потрапило під владу Австрії. Першими поселенцями були втікачі. Спочатку виникло поселення Гучулина (теперішня Голубівка), яке складалося з кількох сімей на прізвища Толаю і Горбатюк.
Згодом виникає поселення Лехучени-Тевтулуй – теперішній Зелений Гай, де оселилися сім’ї Бомбак, Костюк, Шинкарюк та інші. Пізніше ці два поселення об’єдналися в одне село, де вже було 120 дворів. першим поміщиком був Тевтул, якому належало 60 га землі.
З 1918 року село було окуповане румунськими боярами, які забороняли розмовляти рідною мовою. Існуючі школи закрили. Кращі землі захопили румунські поміщики. Зокрема, Черкавський-Бецул володів до 70% землі у Голубівці і Зеленому Гаї.
Після возз’єднання Північної Буковини з Радянською Україною в селі було відкрию дві початкові школи, два клуби, бібліотеку, медичний пункт. Першим головою сільської ради був Лозовінський Костянтин.
Важких страждань жителі села зазнали в роки другої світової війни. 30 односельчан загинуло на полях боїв. У повоєнні роки жителі села жорстоко переслідувались і багато людей було репресовано.
У 1948 році в с. Зелений Гай організовано перший колгосп. першими його членами були К.А. Молотинський, Ю.С.Гнатюк, П.Є.Гончарюк та інші.
На сьогоднішній день на території села знаходиться агровиробниче об’єднання “Зелений Гай”.
За високі показники у вирощуванні сільськогосподарської продукції ланкова Шинкарюк Сидонія Флорівна удостоєна звання Героя соцпраці.
Нині в селі діє загальноосвітня школа, фельдшерсько-акушерський пункт, пошта, магазини. До послуг жителів населеного пункту ошатний сільський клуб та бібліотека. У клубному закладі функціонують аматорські колективи: сольного співу, танцювальний, вокальна група, художнього читання. Особлива увага надається розвитку та популяризації досягнень народних умільців.
Учасники художньої самодіяльності беруть активну участь в різного роду сільських урочистостях, районних святах, фестивалях і конкурсах.
Виступає вокальна група села (керівник А. Чев’юк)
Гурток художнього читання (керівник Орися Бумбак)
Учасники аматорських колективів під час проведення 1 Вересня – Дня знань в сільській загальноосвітній школі.
У селі шанують і пам’ятають народні звичаї і традиції.
Виступає фольклорна група в центрі села.
Колядники вітають родину Іллі Райляна
Сільська маланка перед від’їздом на районне фольклорно-етнографічне свято “Різдвяні зустрічі” в м.Новоселиця
Урочисте відзначення 9 Травня – Дня перемоги у Великій вітчизняній війні.
У сільській бібліотеці діє любительське об’єднання шанувальників літературного слова (Керівник Л.Бумбак)
У клубі знаходиться ошатна обрядова кімната, в якій урочисто проходять реєстрації новонароджених та шлюбів.
Майстер лозоплетіння Лозовищук Іван Костянтинович.
Сільська майстриня – ткаля, вишивальниця, в’язальниця – Ауріка Іванівна Тарновецька.
Герой соцпраці Шинкарюк Сидонія Флорівна – знана і шановна людина.
Набір - dnepr
|