Портал г.Новоселица Черновицкой области, Украина; Портал м.Новоселиця Чернівецької області, Україна

Новоселицька районна державна адміністрація
Відділ культури


с. Щербинці, 2002 р.

Щербинці – мальовниче село на Буковині. В ньому живуть 830 чоловік. Виникло село приблизно в ХVІ ст. Назва його походить від слова “щерба”. Село спочатку заснувалось на північно-західній частині сучасного розміщення села у вигляді невеличкої зазубрини, ніби щербинки. Звідси і пішла назва Щербинці.

Ще є версія про походження назви: колись біля села протікала річка Щербинка, від якої тепер залишився тільки струмочок.

В ХVІІ ст. наше село підлягало нападу турецьких султанів, про що свідчать сліди турецького кладовища.

Підтвердженням цього є і поле, яке носить назву Великий Борич. Це поле розташоване на північно-західній частині села. На цьому полі відбулася велика битва з турками, тобто боротьба. Звідси назва Великий Борич. Ці події пов’язані зі Ставчанською битвою 1776-1778 рр.

До середини ХІV ст. земля, де пізніше заснувалося наше село, входила до складу Галицько-Волинського князівства, а згодом вона належала Молдавській державі.

З 1711 р. цією землею заволоділи турки, а з 1812 р. вона за Бухарестським миром відійшла до Росії, складаючи собою основну частину Хотинського повіту.

У 1918 р. село, як і вся Бессарабія та Буковина, було окуповане боярською Румунією. В селі господарювали ставленики румунських бояр: старости Кіцен Микита, соцький – Морар Міна, шеф поста – Сталеску. Це були роки важкого підневільного життя селян під чоботом румунських завойовників. В 1940 р. радянські війська перейшли кордон Румунії і приєднали Північну Буковину до Радянської України, а наше село Щербинці увійшло до новоствореної Чернівецької області.

Будівля

Будинки в нашому селі будувались переважно з глини, без фундаменту, на землі. Для спорудження будинку забивались кілки, де мала будуватись стіна. Потім місили глину з половою і закидали. Так утворювалась стіна. Поверхня стіни гладилась долонею руки. Вікна були дуже маленькі, вони могли складатися з одної шибки, 2, 4. Площа вікна становила 40х30 см. або 40х60 см. Штукатурки не робили. Побілку стін проводили гумою (глеєм, сірим і білувато-жовтим). Підлога була тільки земляна.

В хаті споруджували грубку і піч або тільки піч з каменю і глини, бо цегли не було. Топили соломою і лабузом. Тільки хліб пекли при допомозі дров, а іноді і хліб – соломою. Ложки були дерев’яними, посуд глиняний. Наявність фарфорової тарілки в будинку вважалася великою розкішшю.

Спали на дерев’яному полу, який збирався з дощок і настелявся соломою, а зверху покривали домотканим рядном.

З 1895-1896 рр. почали появлятися дерев’яні ліжка.

Двері були дерев’яні, які складалися з однієї частини. Покрівля будинків була з соломи, очерету і навіть з кукурудзяних стебел.

Обробка землі.

Землю обробляли вручну. Орали плугом, а решта робіт виконувалась вручну.

Врожай збирали теж вручну, а перевозили коровами.

Народне вбрання.

У 1880 р. жінки ходили в горботках, які були виткані з саморобних шерстяних ниток. Рубахи шили з домотканого полотна, потім їх вишивали. До 10-15 років дівчатка і хлопчики ходили в полотняних рубахах.

А потім вже хлопчики одягали штани з рубахою.

Взимку ходили в сардаках і кожухах. Шапки шили з ягнячої шкірки. Жінки на голову одягали кирпу, а зверху покривалі її домотканим полотном.

Влітку ходили переважно босі, або в лаптях з шкіри, а пізніше із резини. В даний час наше село одне з найгарніших сіл на Буковині.

В сілі є сільська рада, СТОВ “Перемога”, церква, яка побудована в 1905 році, Щербинецька ЗОШ, магазин, фельдшерсько-акушерський пункт і клуб. В селі працюють два приватних підприємця.

Сама старша людина в селі це є Антонюк Михайло, який досягає своє перше сторіччя.

Художня самодіяльність.

В клубі працюють 9 гуртків художньої самодіяльності:

1. Дитячий хореографічний;

2. Дорослий хореографічний;

3. Дитячий драматичний;

4. Дорослий драматичний;

5. Вокальна група;

6. Сольний спів;

7. Фольклорна група;

8. Художнє читання;

9. АХБ.

Керують цими гуртками майстри своєї справи, це: Юрчук Т.М., Веселий Й.Д., Мельник О.В.


АХБ з програмою “Новорічні забави”


Жіноче тріо.


Хореографічний колектив клуба виконує ритмічний танець.


Сімейний дует Бідяк Л.М. та Бідяк В.М. на “Родинному святі”.


Хореографічний колектив виконує “Циганський танець”


Різдвяні коники під час поздоровлення односельців


Літвін О.В. виконує танець “Панночка”


Фольклорна група під час “Щербинецьких вечорниць”


Набір - dnepr